Дякуємо усім небайдужим за участь у благодійній акції !
Протягом 19-22 квітня школярі зібрали 500 гривень 50 копійок і перерахували у благодійний фонд "Серце до серця" для закупівлі реанімаційного медичного обладнання у лікарні Запорізької області.
Змагання ДЮП
13 квітня 2016 року
команда пожежників-рятувальників нашої школи взяла участь у районному змаганні
ДЮП і посіла V місце серед 13 команд. Вітаємо і дякуємо за участь
Серьодкіну Руслану (11 кл.), Савіну Сергію (11 кл.), Сірівні Наталі (10 кл.),
Семкович Оксані (10 кл.), Хуторній Альоні (9 кл.), Савченку Олексію (8 кл.),
Барану Юрію (8 кл.). Особлива подяка учениці 9 класу Сушко Анні за підготовку
тематичної стінгазети «Завжди на варті нашого спокою". ВІДЕО "Агітбригада ДЮП".
З 04.04. 2016 по 24.04.2016 в Україні проходить щорічна акція "Серце до серця" з метою збору коштів для закупівлі реанімаційного медичного обладнання. Просимо усіх небайдужих узяти участь у заході.
Загальношкільний суботник
08.04 2016 року
учні, вчителі, працівники школи взяли участь у суботнику по упорядкуванню
шкільної території. Учасники заходу прибрали території, закріплені за класними
колективами, братську могилу в центрі села, облаштували нові клумби –
«альпійські гірки», висадили й посіяли квіти, допомогли в облаштуванні нового
спортивного майданчика біля сільського будинку культури.
Дякуємо усім небайдужим за участь у благодійній акції !
Протягом 19-22 квітня школярі зібрали 500 гривень 50 копійок і перерахували у благодійний фонд "Серце до серця" для закупівлі реанімаційного медичного обладнання у лікарні Запорізької області.
Змагання ДЮП
13 квітня 2016 року
команда пожежників-рятувальників нашої школи взяла участь у районному змаганні
ДЮП і посіла V місце серед 13 команд. Вітаємо і дякуємо за участь
Серьодкіну Руслану (11 кл.), Савіну Сергію (11 кл.), Сірівні Наталі (10 кл.),
Семкович Оксані (10 кл.), Хуторній Альоні (9 кл.), Савченку Олексію (8 кл.),
Барану Юрію (8 кл.). Особлива подяка учениці 9 класу Сушко Анні за підготовку
тематичної стінгазети «Завжди на варті нашого спокою". ВІДЕО "Агітбригада ДЮП".
Відкритий урок у 6 класі
Відповідно до плану проведення тижня української мови та літератури в школі 16.03.2016 року відбувся відкритий урок української літератури в 6 класі на тему: "Я. Стельмах. "Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера". Таємничі, веселі й незвичайні події в повісті, передані образним словом" (вчитель Горбуля О.О.). На уроці учні демонстрували знання змісту твору, вміння виразно читати й аналізувати текст. Особливу увагу звернули на формування дружніх стосунків між дітьми на прикладі дружби головних героїв повісті. Урок відвідали члени шкільного МО вчителів суспільно-гуманітарного циклу.
Шевченківські дні
10.03.2016 року учні нашої школи
вшанували пам'ять Тараса Григоровича Шевченка – сина українського народу,
поета-борця за справедливість, за майбутнє неньки України. Учні декламували
вірші поета, читали власні поезії, присвячені Тарасові Григоровичу, поклали
квіти до пам’ятника.
Шевченківські читання
«І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
незлим, тихим словом".
Т.Г. Шевченко
9
березня 2016 року учні 6 класу (вчитель української мови та літератури Горбуля О.О.) читали, декламували
напам’ять вірші Т.Г. Шевченка з нагоди 202 річниці від дня його народження.
Учні ще раз доторкнулися до поетичної скарбниці Великого Кобзаря, відчули силу
поетичного слова.
З 8 Березня!
07.03.2016 року учні школи привітали
дівчаток і всіх жінок із Міжнародним жіночим днем. З вітальним словом до
жіночої частини школи звернулася директор школи Зозуля Л.І. Разом із ведучими
свята, учасниками програми присутні вирушили у розважальну подорож святковим
потягом від станції «Берестівська школа» до станції «Жіноча мрія». На станції
«Материнській» конкурсантки продемонстрували вміння швидко зібрати дитину до
школи, на зупинці «Пісенній» відгадували й співали пісні, на зупинці «Мистецькій»
малювали портрет «ідеального чоловіка». Конкурсну програму, подарунки
підготували учні 7 класу (класний керівник Лисенко О.А.). Цікаві концертні
номери представили учні 4 класу (класний керівник Сахно Л.М.), 5класу (класний
керівник Зиборова В.І.), 6 класу (класний керівник Головко Н.І.).
Вітаємо з Днем рідної мови!
20 лютого - День пам'яті Героїв Небесної Сотні
Тиждень світової літератури в школі
З 08.02.2016 р. по 12.02.2016 р. в школі проходив тиждень світової літератури (вчителі Горбуля О.О., Назаренко В.М.). Учні 5-11 класів взяли участь у запропонованих заходах: літературній вікторині, розгадуванні кросвордів, укладанні міфологічного словничка, виставці малюнків, вікторині "Стань найкращим знавцем літератури", перегляді фільмів.
29 СІЧНЯ УКРАЇНА ВШАНОВУЄ ГЕРОЇВ КРУТПам'яті тридцяти |
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
Славних, молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! -
Понад усе вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. -
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
Понад усе вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. -
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
Павло Тичина, 1918
Вірш присвячений бійцям київського Студентського Куреня, що в кількості 300 чоловік полягли у нерівнім бою під Крутами з 6000 військом Совєтської Росії 29 січня 1918.
30 знайдених пізніше тіл полеглих поховано 19 березня 1918 року на Аскольдовій Могилі над Дніпром у Києві.
Бій під Кру́тами — відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути . Цей бій тривав 5 годин. У бою під Крутами оборонці
української державності отримали переконливу військову перемогу. Наступ ворога
було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і
мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні.
Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані
мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним
шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій
дорозі.
Ця затримка ворога дала змогу українській делегації
укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду
українську державність.
Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які
потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні у
Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в
нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному
вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».
Вітаємо з Днем Соборності України!
День 22 січня 1919 року ввійшов до
національного календаря як велике державне свято - День Соборності України.
Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли
покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено
злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.
Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та
прагнення до етнічної і територіальної єдності.
Ті
вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної
соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї
жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом
злуки Схід і Захід України.
Пишаймося, що ми – Українці!!!
Цікаво знати
19 січня —
Водохреща. Історія та традиції свята
Йордана (або Ордана,
Водохреща, Богоявлення) — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного
циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З
ним пов’язують хрещення на Йордані Христа.
Коли Ісус Христос досяг
30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з
небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього
зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення.
Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство
Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох
іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді
голуба.
Вірування
Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.
В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду.
Традиції
Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.
За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.
До радянських часів у день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хорогв учасники цих процесій несли запалені «трійці» — три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.
Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім’ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.
Прикмети
на Водохрещi день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки»;
Іде лапатий сніг — на врожай.
До Водохрещ жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість, дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум’яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.
Вірування
Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.
В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду.
Традиції
Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.
За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.
До радянських часів у день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хорогв учасники цих процесій несли запалені «трійці» — три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.
Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім’ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.
Прикмети
на Водохрещi день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки»;
Іде лапатий сніг — на врожай.
До Водохрещ жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість, дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум’яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.
Комментариев нет:
Отправить комментарий